Скільки заплатити дітям, щоб вони забули про гаджети?
--
Ми звичайна сім’я, яка живе в самісінькому центрі Всесвіту. А точніше, в Україні, в Києві навколо наших малюків. Четверо — це не так вже і багато).
Проте коли нас двоє, а діток більше, то це ще те питання кожному приділити достатньо уваги. Двоє діток — кожен з батьків приділяє увагу кожному. Коли вже троє, то приділити персональну увагу одночасно кожному математично неможливо.
Зараз такий час, що брак часу з батьками діти з легкістю замінюють на гаджети. А заодно гаджети — заміна уроків, друзів та ще куча інших справ.
З однієї сторони дешевий лайфхак — дати дитині гаджет, включити мультик. Бо окрім моментально вирішеної проблеми паралельного розподілу батьківського ресурсу у батьків з’являється власний пул вільного часу. А це не аби що, повірте мені.
Звісно, у такого рішення є відверто слабкі місця. Наприклад, “яжемать/бать і хочу … своїм дітям …”. У дітей є свої погляди на “яжемать/бать”. Так, саме ті моменти, де згадують невирішену проблему тисячоліть, описану Тургенєвим. А далі свобода волі, верховенство права та ще куча інших проблем, які порушують ніжні душі батьків та жагу самовільного пізнання дітей. Під загрозою усі зародки демократії в купі з 30-ма статтями Загальної Декларації Прав Людини і все наближається до крайностей анархія (пофігізм) — тиранія заради світлого майбутнього.
… і такі думки бувають.
Але “яжемать/бать” і таки хочу своїм діям того всього найкращого та без крайнощів, які будуть трунити мою ніжну батьківську душу.
OK, Google!
Ого, та не один я такий — проблеми, поради, всі страждають. А що зробиш — життя таке.
- Як “витягнути” дитину з віртуального світу
- Як відволікти дитину від гаджетів, або 9 ігор нашого дитинства
- Чим зайняти дитину замість комп’ютерних ігор: кращі альтернативи
- Як відучити дитину від планшета — рекомендації психологів
Всі ці заголовки та їм подібні мають цілу барвисту гаму порад, які мало сумісні з життям, практичністю та здоровим глуздом. Крім того, додають ще більше страхів про залежність від новітніх технологій і всілякі негативні наслідки.
Топ порад:
- Ввести правила а-ля “не більше 10–20 хв на день у гаджетах” — якась диктатура/тиранія.
- Більше спілкуватися з дитиною — весь час не будеш спілкуватись з дитиною.
- Надихнути власним прикладом — а що робити, якщо і самому цікаво залипнути в гаджеті. Ще і себе лікувати? Якась рекурсія.
- Ввести щоденні традиції — ого, це ще щось треба нове придумувати, що навряд чи буде самому цікаво.
- Побільше часу проводити на природі — також весь час не зможеш бути на свіжому повітрі та і дома щось потрібно зробити.
- Записати на гуртки, майстер класи тощо — супер, як додатковий вид активності, проте також проблему залежності не вирішить. Та ще спробуй знайти стільки тих майстер класів. З досвіду — цікаві перший десяток.
- Створити умови для нормального соціального розвитку дитини — звучить круто, але складно коли вникаєш в суть “нормального”.
- Завести домашню тваринку — на деякий час, або для батьків які є фанатиками тваринки.
- Будьте тверді у своєму намірі. Окрім контролю за часом користування комп’ютером, встановіть обмеження відповідно до зовнішніх обставин (наприклад, повну заборону гаджетів під час їжі, сімейних заходів, спілкування з батьками) — тиранія, хоч деколи таки має сенс.
“Дело ясное, что дело тёмное”
Коучі, психологи, видатні педагоги дають рішення з комбінації вищеперелічених: зацікавити, приділяти більше часу дитині (чотирьом), власний приклад (з індивідуальності зробити свою копію), активні заняття та на додачу “пора лікувати ігроманію”.
Стимул vs Мотивація / Батіг vs Пряник
Класика.
Але ідея плати дітям за відмову від гаджету звучить неоднозначно. Хоча може спонукати дитину до набуття раннього досвіду маніпуляції та шантажу, що може бути досить практичним в наш час (жартую).
Корисні справи з економічним підтекстом
Ідея з’явилась ніби сама собою літом, саме перед народженням найменшого, четвертого (сина). Зробив добру справу — ось тобі часовий бонус, який можна витратити на гаджет/мультик.
Пропорцію підібрав так, щоб за день було майже неможливо більше 2 годин заробити.
Наприклад, час прогулянки на вулиці / читання книжки / катання на велосипеді слід поділити на 3. Одна година читання книжки дає 20 хвилин бонусів.
До списку додав пунктів, які обов’язкові, корисні та вигідні сім’ї. Наприклад, поїсти — 5хв, а поїсти та прибрати посуд — вже 7хв. Також додав пунктів, за які можна нарахувати хвилинки просто так — “гарна поведінка”, “бути ввічливим”.
Звісно додав пункти зі штрафами — “не зробив домашнє завдання”, “неприбрані іграшки”.
Список добрих справ з бонусами вийшов наступний:
Файл: Google Sheets, pdf
Експеримент
Через місяць, з настанням навчального року розпочали експеримент.
Дано:
- Табличка корисних справ.
- Дошка для запису в доступному місці.
- Діти — четверо (9, 6, 3 повних років та 1 місяць). Безпосередньо приймали участь лише троє, хоча наймолодший вніс свій вагомий вклад.
- Рішучість батьків.
- Добра воля дітей.
Коротко — результати вразили вже в перші місяці. Діти ідею сприйняли “на ура”. Усі вболівали за свої зароблені хвилинки, а потім зі спокійною совістю витрачали. В лідери вибився найстарший — в один момент у нього назбиралось 11 годин.
Звісно, були приколи та хитрощі:
- не стерти хвилини;
- поставити будильник на інший час;
- підібрати/піддивитись татів пароль на екранний час;
- пробити на жалість тата/маму.
Фіксили баги наступним чином:
- строгий випадок: зменшення часу, який можна витратити в день (ліміт на гаджеті);
- лагідний метод: Х днів карантину на гаджеті, де кількість днів встановлює дитина сама.
Артефакти:
- корисні звички привились самі собою — позитивне підкріплення працює;
- швидке засвоєння курсів;
- краще розуміння дітей;
- відсутність залежності — дитина може тиждень не грати тому, що не хочеться.
Так, старший син (10 років) за період експерименту:
- пройшов весь logiclike (річний курс логічної математики) за два місяці;
- пройшов курс швидко читання — швидкість читання збільшив в три рази;
- за літо пройшов з 4 по 7 курс британської англійської в memrise.
І найголовніше, що Тургенєвський конфлікт батьків та дітей зводиться нанівець. Зовсім не батьки винні, що не вдається зависнути в гаджеті, а сам не заробив хвилин.
А ось і приємний бонус — значно більше вільного часу батькам для себе.
Експеримент перейшов в розряд практики і триває вже 1 рік і 2 місяці.
Post Scriptum
Зписані додатково 2–3 хвилинки дитині дають більше задоволення, ніж гра на гаджеті.
За наявності достатнього інтересу до теми, напишу більш детальну статтю(і) з тріками Корисних Справ, а також спробами впровадити Scrum та Waterfall.
